іржання

іржання
рідше ржа́ння, -я, с.
1) Крик коня.
2) перен., зневажл. Голосний, нестримний, різкий сміх, регіт.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "іржання" в других словарях:

  • ржання — див. іржання …   Український тлумачний словник

  • іржання — [іржа/н :а] н :а …   Орфоепічний словник української мови

  • іржання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • ржання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • вдержаний — вде/ржання, вдержа/ти, вдержа/тися, вде/ржування, вде/ржувати, вде/ржуватися, вде/рти див. удержати, удержатися і т. д …   Український тлумачний словник

  • вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… …   Український тлумачний словник

  • гочання — я, с., діал. Іржання …   Український тлумачний словник

  • удержання — (вде/ржання), я, с. Дія за знач. удержати I і удержувати …   Український тлумачний словник

  • вдержання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • додержання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»